гостя
ГО́СТЯ, і, ж. Та, хто приходить, приїздить відвідати, навістити кого-небудь і т. ін.
[Xуса:] Я ж того не хочу, щоб нас почесна гостя осудила (Л. Укр., III, 1952, 169);
Прийшла ще одна жінка.. З усіх кінців зали замахали [люди] руками, запрошуючи гостю до себе (Панч, В дорозі, 1959, 207);
*Образно. Музо моя — госте одинокої душі! (Мирний, V, 1955, 343).
Словник української мови (СУМ-11)