Значення в інших словниках
-
гостюк —
гостю́к іменник чоловічого роду остюк
Орфографічний словник української мови
-
гостюк —
див. остюк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гостюк —
ГОСТЮ́К, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що остю́к. Вернувшись з поля стомленим, я навіть без вечері, з гостюками на шиї, послався і ліг серед двору на возі, на снопах (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
-
гостюк —
ОСТЮ́К (ГОСТЮ́К) (довгий щетинистий вусик на колосковій лусці у багатьох злаків), ОСТЬ рідше, ВУС розм., ОСТ заст. рідко. Хоч їли гречаний та житній хліб з остюками, проте голодні не сиділи (О. Донченко); Тверді пшениці мають остистий колос. Їх ості довші за колос і спрямовані вгору (з посібника).
Словник синонімів української мови