готовити
ГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. гото́влять; недок., кого, що.
Те саме, що готува́ти.
Еней тоді як народився, Разів із п'ять перехрестився, Звелів готовити обід (І. Котляревський);
А тим часом монголи готовили вже коней до від'їзду (І. Франко);
Клялися вони у п'ятім [1905 р.]: – Землю кров'ю окропим. – Порох самі готовили, падали в грім барикад (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)