готовити —
ГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. гото́влять; недок., кого, що. Те саме, що готува́ти. Еней тоді як народився, Разів із п'ять перехрестився, Звелів готовити обід (І. Котляревський); А тим часом монголи готовили вже коней до від'їзду (І.
Словник української мови у 20 томах
готовити —
ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док.
Словник синонімів української мови
готовити —
ГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. гото́влять; недок., перех. Те саме, що готува́ти. А тим часом монголи готовили вже коней до від’їзду (Фр., VI, 1951, 89); Клялися вони у п’ятім [1905 р.]: — Землю кров’ю окропим. — Порох самі готовили, падали в грім барикад (Мал.
Словник української мови в 11 томах
готовити —
Готовити, -влю, -виш гл. = готувати. Звелів готовити обід. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка