гофрований
ГОФРО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до гофрува́ти.
Потім він нахилився до нашого з Жабі чемодана і, витягши чорного серпанку сукню з буйною, щедро гофрованою спідничкою, розіп'яв її в руках (Олесь Досвітній);
Подобалось їй, що стіни клубу прикрашені плакатами і афішами, а на лампі під стелею – зеленкуватого кольору абажур з гофрованого паперу (Ірина Вільде);
Наповнивши поливальницю, Грицько поспішив у низьке, вкрите гофрованим залізом приміщення (М. Рудь);
// гофро́вано, безос. пред.
Глиняні посудини з Лисичого Горбу мають прямий або заокруглений зріз, який у трьох випадках гофровано насічками та вдавленнями (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)