гоцак
ГОЦА́К, а́, ч., розм.
Те саме, що тропа́к.
Трьох чортих перетанцював [Масляк], усі чоботи свої пробив, вибиваючи гоцака (Г. Квітка-Основ'яненко);
* Образно. – Це ж кучер банкіра. Під дудку його хазяїна вибиває гоцака ціла зграя фабрикантів, а поліція танцює, як у решеті, і на дірки не попадає (М. Сиротюк).
Словник української мови (СУМ-20)