гравіювальний
ГРАВІЮВА́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до гравіювання; гравірувальний.
Ілюстраційна справа у російськомовній пресі ХІХ ст. тяжіла до загальноєвропейської традиції, що виражалося у спільності гравіювальних технік і навіть манер виготовлення друкарських форм, схожих засобах втілення образності (з наук. літ.);
// Признач. для гравіювання.
У кабінеті художника знаходились мольберт, палітра, малярське й гравіювальне приладдя (з наук.-попул. літ.);
Робітник придбав гравіювальний верстат, алмази точильні, різні інструменти (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)