Словник української мови у 20 томах

гравіювання

ГРАВІЮВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. гравіюва́ти; гравірування.

Оскільки Т. Шевченко був митцем, то, як і слід сподіватися, в його епістолярії найширше представлена термінологія й номенклатура, пов'язана з живописом і гравіюванням (з наук. літ.).

2. Мистецький твір, оздоба, що є результатом цієї дії.

На поселеннях Петерсфельд та Горенздорф знайдено сотні кам'яних плиток з гравіюванням, серед яких досить часто повторюється одна й та ж тема – схематичне зображення групи жінок (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гравіювання — гравіюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. гравіювання — -я, с. Дія за знач. гравіювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гравіювання — ГРАВІЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гравіюва́ти.  Словник української мови в 11 томах