градобудування

ГРАДОБУДУВА́ННЯ, я, с.

Теорія і практика планування і забудови міст; містобудування.

Завдяки розкопкам міст стало яснішим багато чого з градобудування, техніки будівництва оборонних споруд, міської архітектури (з наук. літ.);

Здійснено реставраційні роботи фасадів будівлі пам'ятки архітектури та градобудування (із журн.).

Значення в інших словниках

1. градобудування — градобудува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. градобудування — -я, с. Те саме, що градобудівництво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. градобудування — ГРАДОБУДУВА́ННЯ, я, с. Теорія і практика планування і забудови міст. Завдяки розкопкам міст стало яснішим багато чого з градобудування, техніки будівництва оборонних споруд, міської архітектури (Розв. науки в УРСР.., 1957, 122).  Словник української мови в 11 томах