градобудування
ГРАДОБУДУВА́ННЯ, я, с.
Теорія і практика планування і забудови міст; містобудування.
Завдяки розкопкам міст стало яснішим багато чого з градобудування, техніки будівництва оборонних споруд, міської архітектури (з наук. літ.);
Здійснено реставраційні роботи фасадів будівлі пам'ятки архітектури та градобудування (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- градобудування — градобудува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- градобудування — -я, с. Те саме, що градобудівництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- градобудування — ГРАДОБУДУВА́ННЯ, я, с. Теорія і практика планування і забудови міст. Завдяки розкопкам міст стало яснішим багато чого з градобудування, техніки будівництва оборонних споруд, міської архітектури (Розв. науки в УРСР.., 1957, 122). Словник української мови в 11 томах