градобудування
ГРАДОБУДУВА́ННЯ, я, с. Теорія і практика планування і забудови міст.
Завдяки розкопкам міст стало яснішим багато чого з градобудування, техніки будівництва оборонних споруд, міської архітектури (Розв. науки в УРСР.., 1957, 122).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- градобудування — градобудува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- градобудування — -я, с. Те саме, що градобудівництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- градобудування — ГРАДОБУДУВА́ННЯ, я, с. Теорія і практика планування і забудови міст; містобудування. Завдяки розкопкам міст стало яснішим багато чого з градобудування, техніки будівництва оборонних споруд, міської архітектури (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах