градовий

ГРАДОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до град¹ 1, 2.

Целя вже другий і третій раз перечитувала ті слова, що мов градові зерна падали в її серце (І. Франко);

Тих, хто повмирали від градового каміння, було більше від тих, кого повбивали мечем (із журн.);

// Який несе град; з градом.

Явдосі здалося, що от-от градові хмари обляжуть небо, випаде здоровий град і поб'є її, дочку, Гната та всіх грішників (М. Коцюбинський);

Як злиті в одне, то яка це й сила – народ, грізна та невпинна, як градова хмара (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. градовий — градови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. градовий — -а, -е. Прикм. до град I 1). || Який несе град; із градом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. градовий — Градови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. градовий — ГРАДОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до град¹1. Целя вже другий і третій раз перечитувала ті слова, що мов градові зерна падали в її серце (Фр., II, 1950, 311 ); // Який несе град; з градом.  Словник української мови в 11 томах
5. градовий — Градовий, -а, -е Градовой. Пищать, як дідько в градовій хмарі. Ном. № 12890.  Словник української мови Грінченка