гражданка

ГРАЖДА́НКА, и, ж., розм.

1. заст. Те саме, що Гражда́нський шрифт (див. шрифт).

Всім відомо, що Петро I іще в 1701 році посилав молодих людей до Києва вчитися штуки друкарської кирилицею і гражданкою (Г. Хоткевич).

2. розм. Життя невійськових, цивільних людей.

– Мабуть, для гражданки я вже остаточно пропаща людина. Так уже, мабуть, і залишусь вічним солдатом (О. Гончар);

“Старослужилі” демобілізуються й ідуть на гражданку (з газ.).

Значення в інших словниках

1. гражданка — -и, ж., розм. Життя невійськових, цивільних людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Гражданка — Гражда́нка іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
3. гражданка — И, ж., військ. Цивільне життя. Афганець, який уже на гражданці заробив «тілесні ушкодження» (Д. Корчинський).  Словник сучасного українського сленгу
4. гражданка — Письмо, створене на основі кирилиці, запроваджене у Росії 1701 внаслідок реформи Петра I; використовується у рос., а також, з невел. змінами, в укр., білоруській, сербській, болгарській та македонській мовах.  Універсальний словник-енциклопедія
5. гражданка — ГРАЖДА́НКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що Гражда́нський шрифт ( див. гражда́нський). В 1859 р. був зроблений останній, але найсильніший замах на українську азбуку.  Словник української мови в 11 томах