грандіозно
ГРАНДІО́ЗНО.
1. Присл. до грандіо́зний.
Ромця збирається в мандри .. Може, десь органну музику послухає, в соборах це, кажуть, виходить грандіозно! (О. Гончар).
2. у знач. пред. Надзвичайно чудово, велично (при висловленні почуття захоплення чим-небудь).
– Справді, що означав би перелік тих можливостей, які дасть мандрівка в часі? Складно це, непросто, але грандіозно! (О. Бердник);
– Вчора зареєстровано стошістдесятитисячного громадянина Світлограда! Сто шістдесят тисяч за якихось два десятки років, га? Хіба ж це не грандіозно? (Микита Чернявський).
Словник української мови (СУМ-20)