грандіозність
ГРАНДІО́ЗНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. грандіо́зний.
Він хоч внутрішньо і заперечує невтримну, як йому здається, й надто поспішну урбанізацію, – розумом за неї. За оцю грандіозність, яка перекроює обличчя землі, за нову техніку (Микита Чернявський);
Грандіозність, нескінченність Всесвіту виступають під його [П. Тичини] романтичним пензлем промовистим зразком для людини: людина повинна бути великою! (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)