гранення
ГРА́НЕННЯ, я, с.
Дія за знач. грани́ти.
Нас познайомили з технологією гранення каменів (з газ.);
Мені здається, що Степан Васильченко й зумів стати особою тільки тому, що житейські стежки привели його до Коростишівської семінарії, де відбулося гранення його характеру й світогляду (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)