гранувальник

ГРАНУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Фахівець із гранування.

Дружинник повертає квиток спантеличеній Марії. – Приємно познайомитись: теж аматор драмгуртка .. Гранувальник кришталю, між іншим (І. Волошин);

Обробляючи смарагд, гранувальник дотримувався його природної будови, оскільки коштовний камінь складався з двох кристалів, що зрослися (із журн.).

Значення в інших словниках

1. гранувальник — гранува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гранувальник — -а, ч. Фахівець із гранування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гранувальник — ГРАНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець з гранування. Дружинник повертає квиток спантеличеній Марії. — Приємно познайомитись: теж аматор драмгуртка.. Гранувальник кришталю, між іншим (Вол., Місячне срібло, 1961, 46).  Словник української мови в 11 томах