гранування
ГРАНУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. гранува́ти.
Заключна операція при обробленні каменя – гранування (з газ.);
Над створенням ваз працювали кращі художники, склодуви, майстри алмазного гранування (з газ.);
У грануванні слова, в кристалізації мови рівних Григору Тютюннику немає (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)