гранувати

ГРАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

1. Обрізуючи, обточуючи, шліфуючи що-небудь тверде (камінь, метал і т. ін.), утворювати на ньому грані (див. грань¹ 2).

Дослідники ще не спромоглися створити алмази таких розмірів і барв, які б можна було гранувати на брильянти (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Поліпшувати, удосконалювати; шліфувати.

Мову творить народ. Письменник же відбирає, гранує і примножує народні скарби (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. гранувати — гранува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гранувати — -ую, -уєш, недок., перех. Обрізуючи, обточуючи, шліфуючи що-небудь тверде (камінь, метал і т. ін.), утворювати на ньому грані (див. грань I 2)). Гранувати алмази.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гранувати — ГРАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Обрізуючи, обточуючи, шліфуючи що-небудь тверде (камінь, метал і т. ін.), утворювати на ньому грані ( див. грань¹ 2). Гранувати алмази.  Словник української мови в 11 томах