гранувати

гранува́ти

-ую, -уєш, недок., перех.

Обрізуючи, обточуючи, шліфуючи що-небудь тверде (камінь, метал і т. ін.), утворювати на ньому грані (див. грань I 2)). Гранувати алмази.

Значення в інших словниках

1. гранувати — гранува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гранувати — ГРАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Обрізуючи, обточуючи, шліфуючи що-небудь тверде (камінь, метал і т. ін.), утворювати на ньому грані (див. грань¹ 2).  Словник української мови у 20 томах
3. гранувати — ГРАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Обрізуючи, обточуючи, шліфуючи що-небудь тверде (камінь, метал і т. ін.), утворювати на ньому грані ( див. грань¹ 2). Гранувати алмази.  Словник української мови в 11 томах