Словник української мови в 11 томах

гранувати

ГРАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Обрізуючи, обточуючи, шліфуючи що-небудь тверде (камінь, метал і т. ін.), утворювати на ньому грані ( див. грань¹ 2).

Гранувати алмази.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гранувати — гранува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. гранувати — -ую, -уєш, недок., перех. Обрізуючи, обточуючи, шліфуючи що-небудь тверде (камінь, метал і т. ін.), утворювати на ньому грані (див. грань I 2)). Гранувати алмази.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гранувати — ГРАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Обрізуючи, обточуючи, шліфуючи що-небудь тверде (камінь, метал і т. ін.), утворювати на ньому грані (див. грань¹ 2).  Словник української мови у 20 томах