Словник української мови у 20 томах

гранітний

ГРАНІ́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до грані́т.

Сотні тисяч рабів гинуть в каменоломнях, обтісуючи велетенські гранітні брили (М. Руденко);

// Зробл. з граніту.

Кладовище в Мадриді .. Збоку гранітна каплиця стародавнього будування (Леся Українка);

Від порту на Приморський бульвар вели широкі гранітні сходи (П. Панч).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гранітний — грані́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. гранітний — -а, -е. Прикм. до граніт. || Зробл. з граніту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гранітний — див. твердий  Словник синонімів Вусика
  4. гранітний — ГРАНІ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до грані́т. Сотні тисяч рабів гинуть в каменоломнях, обтісуючи велетенські гранітні брили (Руд., Остання шабля, 1959, 564); // Зробл. з граніту. Кладовище в Мадріді .. Збоку гранітна каплиця стародавнього будування (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах