Словник української мови у 20 томах

гранітоль

ГРАНІТО́ЛЬ, ю, ч.

Вид клейонки, що використовується як замінник шкіри; штучна шкіра.

Якщо наклейка буде здійснюватися на лицьовий бік таких матеріалів, як гранітоль, дерматин, підклеювану частину слід підготувати, щоб до неї краще прилипав клей (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гранітоль — граніто́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гранітоль — -ю, ч. Оброблена під шкіру палітурна тканина з нанесеною на неї нітроцелюльозною плівкою; штучна шкіра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гранітоль — граніто́ль різновид обробленої під шкіру палітурної тканини з нанесеною на неї нітроцелюлозною плівкою.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гранітоль — ГРАНІТО́ЛЬ, ю, ч. Вид клейонки, що використовується як замінник шкіри; штучна шкіра.  Словник української мови в 11 томах