Орфографічний словник української мови

гранітоль

граніто́ль

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гранітоль — -ю, ч. Оброблена під шкіру палітурна тканина з нанесеною на неї нітроцелюльозною плівкою; штучна шкіра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гранітоль — ГРАНІТО́ЛЬ, ю, ч. Вид клейонки, що використовується як замінник шкіри; штучна шкіра. Якщо наклейка буде здійснюватися на лицьовий бік таких матеріалів, як гранітоль, дерматин, підклеювану частину слід підготувати, щоб до неї краще прилипав клей (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. гранітоль — граніто́ль різновид обробленої під шкіру палітурної тканини з нанесеною на неї нітроцелюлозною плівкою.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гранітоль — ГРАНІТО́ЛЬ, ю, ч. Вид клейонки, що використовується як замінник шкіри; штучна шкіра.  Словник української мови в 11 томах