гратен
ГРАТЕ́Н, а, ч., кул.
Страва французької кухні, перев. з риби або овочів, запечених у духовці до утворення золотистої скоринки та присмачених соусом, сиром, сухарями.
Овочевий гратен із сирною скоринкою – прекрасний гарнір до м'яса (з газ.);
Картопляний гратен.
Словник української мови (СУМ-20)