графіт
ГРАФІ́Т, у, ч.
1. Мінерал чорного або темно-сірого кольору зі свинцевим блиском; різновид вуглецю.
Уже були відомі перші жертви, перші герої і перші приречені. Уже дві доби горів графіт (А. Михайленко);
Графіт досить легко дробиться на частинки, ним, як олівцем, можна писати на твердих предметах (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Ми довго плавали, ми бачили .. темну, як графіт, над океаном ніч (М. Рильський).
2. Те саме, що гри́фель 2.
Він неуважливо провів олівцем по краю паперу кілька широких рисочок, мов пробуючи графіт (В. Владко);
Графіт весь час ламався.
Словник української мови (СУМ-20)