графітний

ГРАФІ́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до графі́т.

Досліджуючи катодне проміння, Іван Пулюй у 1889 р. вперше помітив почорніння від нього графітних пластинок, а в середині 1895 р. за допомогою невидимих променів отримав перші знімки різних предметів (з наук.-попул. літ.);

// Зробл. із графіту, з графітом.

Вуглець у чавуні знаходиться у вигляді графітних включень (з наук.-попул. літ.);

Графітні стрижні реактора.

Значення в інших словниках

1. графітний — графі́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. графітний — -а, -е. Прикм. до графіт. || Зробл. з графіту, з графітом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. графітний — ГРАФІ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до графі́т; // Зробл. з графіту, з графітом.  Словник української мови в 11 томах