1. Словник української мови у 20 томах

графітний

ГРАФІ́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до графі́т.

Досліджуючи катодне проміння, Іван Пулюй у 1889 р. вперше помітив почорніння від нього графітних пластинок, а в середині 1895 р. за допомогою невидимих променів отримав перші знімки різних предметів (з наук.-попул. літ.);

// Зробл. із графіту, з графітом.

Вуглець у чавуні знаходиться у вигляді графітних включень (з наук.-попул. літ.);

Графітні стрижні реактора.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. графітний — графі́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. графітний — -а, -е. Прикм. до графіт. || Зробл. з графіту, з графітом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. графітний — ГРАФІ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до графі́т; // Зробл. з графіту, з графітом. Словник української мови в 11 томах