графіто

ГРАФІ́ТО, невідм., с.

Те саме, що сграфі́то.

Опубліковано цікаве графіто з Ольвії, яке було продряпане на горлі амфори близько середини VI ст. до Різдва Христового, від якого зберігся лише уламок (з наук. літ.);

На одній з березанських теракот Деметри збереглося графіто: “Хліба, води, сина” (з навч. літ.);

Технологія виготовлення графіто полягає у продряпуванні шарів штукатурки для декоративного оздоблення стін (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. графіто — графі́то іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. графіто — невідм., с. Те саме, що сграфіто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. графіто — (італ.) Те саме, що сграфіто. Архітектура і монументальне мистецтво