графітний
графі́тний
-а, -е.
Прикм. до графіт.
|| Зробл. з графіту, з графітом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- графітний — графі́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- графітний — ГРАФІ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до графі́т. Досліджуючи катодне проміння, Іван Пулюй у 1889 р. вперше помітив почорніння від нього графітних пластинок, а в середині 1895 р. за допомогою невидимих променів отримав перші знімки різних предметів (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
- графітний — ГРАФІ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до графі́т; // Зробл. з графіту, з графітом. Словник української мови в 11 томах