графіт

Значення в інших словниках

1. графіт — ГРАФІ́Т, у, ч. 1. Мінерал чорного або темно-сірого кольору зі свинцевим блиском; різновид вуглецю. Уже були відомі перші жертви, перші герої і перші приречені. Уже дві доби горів графіт (А. Словник української мови у 20 томах
2. графіт — графі́т (нім. Graphit, від грец. γράφω – пишу) мінерал класу самородних неметалів, найстійкіша у земній корі кристалічна різновидність чистого вуглецю; чорного, сірого кольору. Використовують у виробництві вогнетривів, електротехнічного обладнання, мастил, олівців, ядерній техніці. Словник іншомовних слів Мельничука
3. графіт — Мінерал класу самородних металів, поліморфічна відміна елемента вуглецю; утворює чорні та сталево-сірі дрібнопластинчаті або землисті скупчення; поклади в Україні — в межах Укр. щита. Універсальний словник-енциклопедія
4. графіт — Графі́т, -ту, -тові (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. графіт — ГРАФІ́Т, у, ч. 1. Мінерал чорного або темно-сірого кольору з свинцевим блиском; різновид вуглецю. Графіт досить легко дробиться на частинки, ним, як олівцем, можна писати на твердих предметах (Наука… 9, 1956, 5); *У порівн. Ми довго плавали, ми бачили.. Словник української мови в 11 томах
6. графіт — графі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
7. графіт — Графит — graphite — Graphit — мінерал класу самородних неметалів, найстійкіша у земній корі кристалічна різновидність вуглецю. Структура шарувата. Колір чорний, сірий. Сингонія гексагональна. Густина 2,09-2,23. Твердість... Гірничий енциклопедичний словник