графіт

Графит — graphite — Graphit — мінерал класу самородних неметалів, найстійкіша у земній корі кристалічна різновидність вуглецю. Структура шарувата. Колір чорний, сірий. Сингонія гексагональна. Густина 2,09-2,23. Твердість 1. Блиск металічний, іноді матовий, землистий. Утворюється переважно внаслідок неглибинного метаморфізму гірських порід, що містять органічні рештки, і при контаково-пневматолітових процесах. Г. утворює лускаті, стовпчасті, масивні, брунькоподібні, сферолітові, циліндричні зональні аґреґати. Природний Г. розрізняють за величиною кристалів і їх взаємним розташуванням на явнокристалічний (кристали понад 1 мкм) і прихованокристалічний (менше 1 мкм). У пром-сті за величиною кристалів виділяють крупнокристалічний Г. (понад 50 мкм), дрібнокристалічний (менше 50 мкм) і тонкокристалічний (менше 10 мкм) Г. жирний на дотик, береться до рук. Анізотропний. Розрізняють три типи графітових руд: лускаті, щільнокристалічні, прихованокристалічні. Родов. л у с к а т о г о Г. локалізуються в ґнейсах, кварцитах, мармурах (родов. Росії, Австрії, Чехії, ФРН, Індії, Бразилії, КНР, Канади, України — Завайлівське родов. — в межах Українського щита.). Вміст вуглецю в руді лускатого Г. складає в сер. 3-18%. Щ і л ь н о к р и с т а л і ч н и й Г. складає жили і лінзи в родовищах гідротермально-пневмалітового генезису або гнізда, лінзи і вкрапленість в контактово-реакційних родовищах. Руди складені польовим шпатом, кварцом, рідше слюдою, карбонатом; в скарнових зонах вони збагачені ґранатом, воластонітом, піроксеном, скаполітом, а також мінералами лужних і габроїдних порід. Вміст Г. в таких рудах 15-40% (іноді до 60-90%). Відомі родов. — Богала (Шрі-Ланка) і Ботогольське (Росія). П р и х о в а н о к р и с т а л і ч н и й Г. відрізняється незавершеною текстурою, часто містить домішку тонкодисперсної вуглецевої речовини. Складає потужні і протяжні пластоподібні поклади, іноді перехідні у вугілля. Вміст вуглецю становить 80-90%. Осн. родов. розташовані Мексіці (шт. Сонора), Півд. Кореї, Австрії і т.д. Збагачується флотацією. Г. використовують у виробництві вогнетривів, електротехнічного обладнання, мастил, олівців, ядерній техніці.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. графіт — графі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. графіт — -у, ч. 1》 Мінерал чорного або темно-сірого кольору зі свинцевим блиском; різновид вуглецю. 2》 Тонка паличка цього мінералу або сухої фарби, що становить стрижень олівця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. графіт — ГРАФІ́Т, у, ч. 1. Мінерал чорного або темно-сірого кольору зі свинцевим блиском; різновид вуглецю. Уже були відомі перші жертви, перші герої і перші приречені. Уже дві доби горів графіт (А. Словник української мови у 20 томах
  4. графіт — графі́т (нім. Graphit, від грец. γράφω – пишу) мінерал класу самородних неметалів, найстійкіша у земній корі кристалічна різновидність чистого вуглецю; чорного, сірого кольору. Використовують у виробництві вогнетривів, електротехнічного обладнання, мастил, олівців, ядерній техніці. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. графіт — Мінерал класу самородних металів, поліморфічна відміна елемента вуглецю; утворює чорні та сталево-сірі дрібнопластинчаті або землисті скупчення; поклади в Україні — в межах Укр. щита. Універсальний словник-енциклопедія
  6. графіт — Графі́т, -ту, -тові (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. графіт — ГРАФІ́Т, у, ч. 1. Мінерал чорного або темно-сірого кольору з свинцевим блиском; різновид вуглецю. Графіт досить легко дробиться на частинки, ним, як олівцем, можна писати на твердих предметах (Наука… 9, 1956, 5); *У порівн. Ми довго плавали, ми бачили.. Словник української мови в 11 томах