графіто

ГРАФІ́ТО, невідм., с.

Те саме, що сграфі́то.

Опубліковано цікаве графіто з Ольвії, яке було продряпане на горлі амфори близько середини VI ст. до Різдва Христового, від якого зберігся лише уламок (з наук. літ.);

На одній з березанських теракот Деметри збереглося графіто: “Хліба, води, сина” (з навч. літ.);

Технологія виготовлення графіто полягає у продряпуванні шарів штукатурки для декоративного оздоблення стін (із журн.).

Значення в інших словниках

1. графіто — графі́то іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. графіто — невідм., с. Те саме, що сграфіто.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. графіто — (італ.) Те саме, що сграфіто.  Архітектура і монументальне мистецтво