графіті
ГРАФІ́ТІ, невідм., мн.
1. Стародавні написи, малюнки, прокреслені гострими предметами на посуді, стінах і т. ін.
Давньоруська мова та її орфографія представлені й у графіті Софії Київської (з наук. літ.);
За допомогою архівних документів, а також графіті, що збереглися на стінах Кирилівської церкви, науковці доводять факт функціонування Кирилівського монастиря в часи навали хана Батия (з наук.-попул. літ.);
Деякі епіграфічні знахідки (графіті на ліпному горщику, на бронзовому вістрі стріли і т. ін.) засвідчують знання давніми мешканцями городища грецького письма (з навч. літ.).
2. Сучасний настінний живопис (перев. аерозольними фарбами); спрей-арт.
Молодь взагалі розважається тут вельми різноманітно, починаючи від банальних, навіть на наш погляд, дискотек і закінчуючи змаганнями з графіті, під які адміністрація міста навіть відвела спеціальну вулицю (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)