графіті
ГРАФІ́ТІ, невідм., мн. Стародавні написи й малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посудинах, стінах споруд тощо.
Про поширення грамотності [в Ольвії] свідчать численні графіті — продряпані гострим предметом на глиняних посудинах і металевих виробах імена їх власників, посвяти божествам, заклинання та ін. (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 258);
Всі відкриті в Софійському соборі графіті написані кирилівськими літерами — шрифтом, який покладений в основу сучасної російської, української та білоруської писемності (Радянська Україна, 3.III 1966, 4).
Словник української мови (СУМ-11)