грежа

ГРЕ́ЖА, і, ж., техн.

Шовк-сирець, нитку якого утворюють кілька волокон кокона.

При розмотуванні кокона тутового шовкопряда отримують грежу (з наук.-попул. літ.);

Грежу добувають при первинній обробці коконів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. грежа — гре́жа іменник жіночого роду шовк-сирець  Орфографічний словник української мови
2. грежа — -і, ж. Шовк-сирець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грежа — Шовкосирець  Словник чужослів Павло Штепа
4. грежа — гре́жа (франц. grege, італ. greggio – необроблений, сировий) шовк-сирець.  Словник іншомовних слів Мельничука