Словник української мови у 20 томах

гридлик

ГРИ́ДЛИК, а, ч., техн.

Резистор та невеликий постійний конденсатор – частина кола сітки електронної лампи.

Гридлик складається з паралельно з'єднаного конденсатора і резистора, включених між катодом і сіткою (з наук.-попул. літ.);

Гридлик служить для пропускання малого постійного струму в мережі (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гридлик — гри́длик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови