Словник української мови у 20 томах

гриль

ГРИЛЬ, я, ч.

1. Піч із генератором інфрачервоного проміння або пристрій в електроплитці для смаження курячих тушок, шматків м'яса, риби та ін. на решітках або обертовому рожні.

– Ми ще трохи поговоримо, – повагом сказав Вернигора, обгризаючи ніжку курчати, спеченого в грилі (В. Кожелянко);

Гриль підходить для приготування стейків, риби, тостів, гамбургерів, запіканок, овочів та інших страв (із журн.).

2. у знач. прикм., невідм. Приготовлений у такий спосіб (про страву).

Невід'ємним складником приготування курчат гриль є куркума, що надасть птиці чудового золотистого кольору (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гриль — гриль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гриль — -я, ч. Шафа або пристрій з решіткою і вертелами для смаження і випічки м'яса, риби, овочів в полі інфрачервоного випромінювання, на вугіллі або газовому полум'ї.  Великий тлумачний словник сучасної мови