гримований
ГРИМО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до гримува́ти.
У найкращому разі їм [поетам] пропонувалася роль двірцевого блазня. А хіба блазень може страждати, і хіба можуть текти його гримованим обличчям справжні, а не театральні сльози? (С. Процюк).
Словник української мови (СУМ-20)