громадження
ГРОМА́ДЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. грома́дити.
Душа його чимраз глибше всисалася в нову страсть до складання і громадження грошей (І. Франко);
Влітку багато часу йшло на косіння, громадження, сушіння та складання сіна в стоги (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)