громадження

ГРОМА́ДЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. грома́дити.

Душа його чимраз глибше всисалася в нову страсть до складання і громадження грошей (І. Франко);

Влітку багато часу йшло на косіння, громадження, сушіння та складання сіна в стоги (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громадження — грома́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. громадження — -я, с. Дія за знач. громадити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. громадження — Грома́дження, -ння, -нню, -нням грома́діння і грома́дження, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)