1. Словник української мови у 20 томах

громаджений

ГРОМА́ДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до грома́дити.

Несуть .. у собі [твори Дерека Волкота та Тоні Моррісон] віками тяжко громаджений, непроговорений, але й не затлумлений, іще поганський духовний потенціал своїх зіпханих з автостради “всесвітньої історії” народів (О. Забужко);

Громаджений роками етнографічний матеріал став основою для наукової праці (із журн.);

Ці скарби немалі, громаджені не одним поколінням, але звичайній людині їх не побачити... (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громаджений — грома́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. громаджений — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до громадити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. громаджений — Грома́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)