груд

ГРУД¹, у, ч., рідко.

Ліс із широколистяних порід на родючих суглинистих ґрунтах.

Груди ростуть на дерново-підзолистих суглинкових або сірих опідзолених ґрунтах, мають добре розвинений підлісок (з навч. літ.).

ГРУД², а, ч., рідко.

Височина, пагорб.

Вершники мчали рівним полем .. І високий груд, що підіймався в кінці цього озимого лану, наближався до них з кожною миттю. На груді вишикувались у рядочок аж п'ять вітряків зразу (Ю. Логвин).

Значення в інших словниках

1. груд — -у, ч. Грабово-дубовий ліс (грабові діброви) з домішкою інших листяних порід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Груд — Груд іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
3. груд — Груд, -да м. Возвышенность, холмъ. ум. грудок. На грудку як посіє, то буде картопля. Н. Вол. у. Грудочок. Ой у лісі, в Берестечку, там стояла коршомка на грудочку. АД. І. 116.  Словник української мови Грінченка