грудинний

ГРУДИ́ННИЙ, а, е, анат.

Стос. до грудини (у 1 знач.).

Ключиця прикріплюється одним своїм кінцем до грудини; ця її частина називається грудинний кінець (з навч. літ.);

Українське хірургічне товариство влаштувало прилюдну лекцію молодої вченої про її успіхи в галузі грудинної хірургії (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. грудинний — груди́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. грудинний — -а, -е. Прикм. до грудина.  Великий тлумачний словник сучасної мови