гряк
ГРЯК², у, ч., розм.
Короткий, уривчастий звук, перев. утворюваний під час роботи механізмів.
Соломотряси, половотряси зі стуком, з гряком безперестану викидають солому й полову і сірим шаром пороху вкривають лиця робітників (В. Винниченко);
Те, що свистіло вгорі, з розгону шугнуло в ґрунт, сухо грякнуло, і гаряча суха хвиля газів забила Чернишеві дихання .. Із скреготом полетіли гнуті рейки, знову гряк, знову гірко, нічим дихнути (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)