1. Словник української мови у 20 томах

гряк

ГРЯК², у, ч., розм.

Короткий, уривчастий звук, перев. утворюваний під час роботи механізмів.

Соломотряси, половотряси зі стуком, з гряком безперестану викидають солому й полову і сірим шаром пороху вкривають лиця робітників (В. Винниченко);

Те, що свистіло вгорі, з розгону шугнуло в ґрунт, сухо грякнуло, і гаряча суха хвиля газів забила Чернишеві дихання .. Із скреготом полетіли гнуті рейки, знову гряк, знову гірко, нічим дихнути (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гряк — гряк вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. гряк — виг., розм. Уживається як присудок за знач. грякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гряк — див. падати Словник синонімів Вусика
  4. гряк — ГРЯК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. гря́кати. Зиркнула блискавка, загуркотав грім… гряк! трісь! (Мирний, II, 1954, 38). Словник української мови в 11 томах
  5. гряк — Гряк! меж. І. Грюк. Стук-гряк та й свіжий п'ятак. Ном. № 10433. Гряк по столу кулаком. Мир. ХРВ. 195. Загуркотів грім — гряк! трісь! Мир. ХРВ. 169. Словник української мови Грінченка