грізність
ГРІ́ЗНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. грі́зний.
В лиці тужне здивування, навіть хмарна грізність, у грудях поверх болю пробігає хвильками чудний холодок (В. Винниченко);
Сонце пробилося з-під навислої хмари й передзахідно зачервонило океан, що, відкрившись удалеч, граючи багряними полисками, зараз набув мовби ще більшої грізності (О. Гончар);
Руйнування ґрунту під дією вітру має назву вітрової ерозії – дефляції – пилових або чорних бур. Саме розмаїття назв свідчить про грізність стихійних сил природи (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me