гріховодство
ГРІХОВО́ДСТВО, а, с., розм.
Аморальна, розпусна поведінка; гріх (у 1, 2 знач.).
Знав одного ігумена, який у великий піст кутуляв ковбасу і тримав у келії дівчину, доки вона не привела дитину .. І в думках, і вголос гетьман осуджував таке гріховодство (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)