Словник української мови у 20 томах

гріхувати

ГРІХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., на кого, заст., розм.

Вважати кого-небудь винуватим у чомусь.

Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано (Сл. Гр.);

Санчо має цілковиту слушність, і гріхувати на нього дурно (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гріхувати — -ую, -уєш, недок., діал., на кого. Вважати винним когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гріхувати — див. підозрівати  Словник синонімів Вусика
  3. гріхувати — Гріхувати, -хую, -єш гл. — на кого. Считать виновнымъ кого. Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано. Харьк. г.  Словник української мови Грінченка