гріхувати
ГРІХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., на кого, заст., розм.
Вважати кого-небудь винуватим у чомусь.
Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано (Сл. Гр.);
Санчо має цілковиту слушність, і гріхувати на нього дурно (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса).
Словник української мови (СУМ-20)