гуарані
ГУАРАНІ́, невідм.
1. ч. і ж. Група індіанських народів Південної Америки, які живуть в Парагваї, Аргентині, Болівії та Бразилії; представники цих народів.
Єзуїти впродовж XVII–XVIII століть побудували п'ять місій на землях індіанців гуарані (з наук.-попул. літ.);
Музичні інструменти гуарані славилися по всьому континенту (з наук.-попул. літ.);
// Індіанський народ, який складає основне населення Парагваю; представники цього народу.
Гуарані складають більшість населення Парагваю (із журн.).
2. ж., лінгв. Південноамериканська група індіанських мов, що належить до сім'ї тупі-гуарані.
Гуарані поділяють на вісім діалектів, що іноді класифікуються як окремі мови (з наук.-попул. літ.);
Серед двомовних парагвайців іспанська мова використовується в офіційних ситуаціях, гуарані – в побутових (з наук.-попул. літ.).
3. ч. Грошова одиниця Парагваю; дорівнює 100 сентимо.
Гуарані 1944 р. замінила попередню грошову одиницю – парагвайське песо (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)